приватна власність

(1. prop.)

n юр. 1. власність; майно; маєток; a майновий; маєтковий; власний; 2. право власності

1. матеріальні (tangible assets) і нематеріальні активи (intangible assets), що належать кому-небудь із правом розпоряджатися, користуватися і володіти ними; 2. охоронювана державою, узаконена можливість розпоряджатися, користуватися, володіти матеріальними і нематеріальними активами

═════════■═════════

alien property іноземна власність; blocked property заморожена власність; city property міська власність; common property спільна власність; communal property спільне майно подружжя; community property громадська власність; cooperative property корпоративна власність; copyrighted property власність, забезпечена авторським правом; corporate property корпоративна власність • акціонерна власність; corporeal property матеріальна власність • фізична власність; damaged property пошкоджене майно; depreciable property майно, яке зношується; discarded property списане майно; external property закордонне майно; financial property власність у формі цінних паперів; fixed property нерухоме майно; foreign property закордонне майно; freehold property повна земельна власність • повноправна земельна власність; future property майбутня власність; government property державна власність; group property групова власність; immovable property нерухоме майно • нерухомість; income-yielding property доходна власність; incorporeal property нематеріальна власність; individual property особиста власність; industrial property промислова власність; insured property застраховане майно • застрахована власність; intangible property нематеріальні активи; intellectual property інтелектуальна власність; investment property інвестиційна власність; joint property спільна власність; leased property орендне майно; leasehold property орендована земельна власність; mortgaged property заставлене майно; movable property рухоме майно; municipal property муніципальна власність; partnership property майно товариства; personal property особиста власність; pledged property заставлене майно; private property приватна власність; public property громадська власність; real property нерухоме майно • нерухомість; rented property орендована власність; residential property житло; town property міська власність; unencumbered property незаставлене майно; wasting property власність з обмеженим терміном служби

═════════□═════════

appraisal of property оцінка вартості майна • оцінка вартості власності; property held in trust власність, передана довірчому фонду; property line межа власності; property management управління майном; property, plant and equipment основні засоби • земля, підприємство і обладнання • матеріальні активи; property right право власності; property trust власність/майно у трастовому управлінні; property tax податок на власність; registration of property реєстрація власності; to acquire property придбати нерухоме майно; to administer property керувати власністю; to buy property купувати/купити майно; to inherit property успадковувати/успадкувати власність; to insure property застраховувати/застрахувати майно; to own property володіти власністю; to register property реєструвати/зареєструвати майно; to rent property винаймати/винайняти майно • орендувати майно; to sell property продавати/продати майно; to surrender property майно • відмовлятися/відмовитися від майна

property²:: ownership:: proprietorship

* * *

1) власність; майно

2) земельна власність, земельна ділянка, господарство, маєток

3) перен. надбання

4) право власності

5) властивість, якість

6) pl театр. бутафорія; реквізит

* * *

1) власність, майно

2) право власності

3) властивість, якість; характеристика; здатність

4) pl; миcт., кiнo бутафорія; реквізит

5) cпeц.; кiнo; миcт. п'єса, сценарій, придбані для комерційного використання

6) особа, яка працює за контрактом (про артистів, спортсменів-професіоналів)

1) власність; володіння

2) право власності

* * *

1) правильність

2) (the proprieties) pl правила пристойності (поведінки); правильність поведінки; пристойність

3) доречність

4) право власності

5) приватна власність

* * *

1) правильність

2) pl ( правила) ( the proprieties) пристойності, пристойність; правильність поведінки

3) доречність

4) icт. власність

5) риса; властивість; особливість

1. n

1) військ. рядовий

2) pl зовнішні статеві органи

2. adj

1) приватний; особистий

2) окремий; власний

3) закритий, недоступний для усіх; неофіційний

4) цивільний (про одяг)

5) таємний, секретний; конфіденційний

6) самітний

7) рядовий (про солдата)

* * *

1) вiйcьк. рядовий

2) pl зовнішні статеві органи

3) apx. приватна особа

4) icт.; = privacy III

1) приватний; особистий; окремий; власний

2) закритий, який не є доступним для всіх; "Р". "Стороннім вхід заборонений" ( напис на дверях)

3) неофіційний, приватний; який не знаходиться на державній службі, який не посідає офіційної посади; цивільний ( про одяг)

4) таємний, конфіденційний, секретний

5) відлюдний

6) рядовий ( про солдата)

7) особистий, потаємний

спільне володіння, кондомініум

* * *

1) кондомініум, співволодіння, спільне володіння

2) кондомініум, спільне панування ( двох держав над однією територією)

3) кооперативний житловий будинок, у якому квартири належать власникам як приватна власність; кооперативна квартира (тж. condominium apartment)

1) кондомініум, співволодіння, спільне володіння

2) кондомініум, спільне панування ( двох держав над однією територією)

3) кооперативний житловий будинок, у якому квартири належать власникам як приватна власність; кооперативна квартира (тж. condominium apartment)

1. n

1) власник

2) збірн. клас власників; власники (газет тощо)

3) право власності

4) земельна власність

5) патентований засіб

2. adj

1) власницький; приватний; що є чиєюсь власністю

2) патентований

* * *

1) власник

2) клас власників; власники ( газет)

3) право власності; icт. земельна власність

4) патентований засіб

5) cл.; icт. той, кому подарована колонія [див. proprietary colony]

1) власницький

2) який є чиєю-небудь власністю, приватний; патентований

ком., юр. одноосібне підприємство; одноосібна власність; одноосібне володіння; одноосібне право власності

одна з основних організаційних форм підприємства (business²), створеного однією особою, яка є власником і несе повну відповідальність за нього, включно з будь-якими борговими зобов'язаннями; ♦ одноосібне підприємство, напр. невелика крамниця, пекарня, перукарня, або приватна практика, напр. адвокатська, лікарська, вважаються найпростішою формою підприємництва; переваги цієї форми підприємництва: самостійність власника у веденні справи, можливість використання невеликої кількості капіталу для створення підприємства і т. д.; недоліки: необмежена (unlimited liability) відповідальність перед кредиторами (creditor), залежність життєздатності підприємства від компетенції і ділової активності її засновника і т. д.

sole proprietorship:: sole trader:: sole owner:: sole proprietor; sole proprietorship ‡ business (383)

▹▹ company

▹▹ partnership

* * *

1. n

1) особа, людина, особистість

2) біол. індивідуум, особ, особина, тип

2. adj

1) особистий, індивідуальний

2) окремий, приватний

3) характерний, особливий

* * *

1) особа, людина, індивідуум; юp. фізична особа

2) бioл. індивідуум, особина

1) особистий, індивідуальний

2) окремий, частковий; вiйcьк. одиночний, поодинокий

3) характерний, особливий

I n особа, людина, особистість

- concept of the individual концепція особи

- the rights of the individual права людини/ особи

II adj особистий, індивідуальний

- individual precedence by rank особисте старшинство відповідно до рангу

- individual property приватна/ особиста власність

- individual reserve військ. недоторканий особистий запас продовольства